Євген Пашковський

Глибина пошуків людського, гідна Сартра з Камю, тягучість моменту і плинність художнього світу, не згірш як у Фолкнера, густина мови, якій, мабуть, позаздрив би й сам Джеймс Джойс. Але заразом Євген Пашковський дуже традиційний письменник, занурений у світ українського буття, тож помітити ці перегуки спершу не так просто. Проза Пашковського не з тих, які легко піддаються читачеві.
Світ романів Євгена Пашковського переважно сірий, з численними вкрапленнями чорноти, проте він не безпросвітний, тож читачі, які зуміють продертися крізь це густе, місцями наїжачене письмо, будуть винагороджені якщо не спасіннями, любов’ю та розрадою, то принаймні дуже людською надією на них.