Іван Чендей

На час звільнення Закарпаття 1944 від німців, Іван Чендей був учасником літературного збірника хустських гімназистів. Головною школою для майбутнього письменника стала праця в обласній газеті «Закарпатська правда», до редакції якої він прийшов у березні 1945 p. Згодом Іван Чендей закінчує Ужгородський університет, Вищі літературні курси в Москві.
Похований Іван Чендей у м. Ужгород. Творчість І. Чендея присвячена соціальним, духовним і моральним проблемам історії Закарпаття. Зворушливо й правдиво, духовно сильними й благородними зображує своїх земляків письменник і в інших оповіданнях, нарисах, повістях, зібраних у збірках «Вітер з полонин» (1958), «Ватри не згасають» (1960), «Чорнокнижник» (1961), «Поєдинок» (1962), «Терен цвіте» (1967), «Коли на ранок благословлялось» (1967), «Зелена Верховина» (1975), «Свалявські зустрічі» (1977), «Теплий дощ» (1979), «Казка білого інею» (1979), «Кринична вода» (1980) та ін. У 1965 p. виходить друком роман «Птахи полишають гнізда…», у 1989 — «Скрип колиски». Іван Чендей писав кіносценарії, перекладав з угорської мови.