Вибране листування на тлі доби. 1992-2002

Оксана Забужко — письменниця, авторка двадцяти книжок різних жанрів (поезія, проза, есеїстика, критичні студії). Випускниця філософського факультету та аспірантури з естетики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, кандидат філософських наук, старший науковий співробітник Інституту філософії НАН України.

На початку 1990-х років викладала україністику в США (Гарвардський, Пенсільванський, Пітсбурзький університети). Твори Оксани Забужко перекладено у понад двадцяти країнах світу, екранізовано, інсценовано, покладено на музику.

Лауреатка численних престижних премій і нагород, остання з яких — премія Центральної і Східної Європи Ангелус за найкращий роман року, виданий польською мовою («Музей покинутих секретів», 2013).

Юрій Шевельов (прізвище при народженні — Шнайдер, англ. George Shevelov; 17 грудня 1908, Харків — 12 квітня 2002, Нью-Йорк, США) — українсько-американський славіст-мовознавець німецького походження; історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник діаспорного наукового та культурного життя української еміґрації.

Викладач російської та української мов у Гарвардському університеті, пізніше професор Колумбійського університету. Іноземний член НАН України (1991 р.). 1949 рік — доктор філософії. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США. Почесний доктор Альбертського, Лундського, Харківського університетів та Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Один із засновників об'єднання українських письменників у діаспорі «Слово» (1954), президент Української вільної академії наук (1959—1961, 1981—1986), Головний редактор журналу «Сучасність» (1978—1981 рр.). Автор низки фундаментальних мовознавчих праць: «Нарис сучасної української мови» (1951 р.), «Передісторія слов'янської мови: історична фонологія загальнослов'янської мови» (1965 р.), «Історична фонологія української мови» (1979 р.).

Творча спадщина літературознавця українського зарубіжжя становить близько 900 праць. Автор науково обґрунтованої періодизації хронології історії української мови, яку на сьогодні підтримує більшість українських мовознавців.