Українська модерна проза. Антологія

Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку ХХ сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших.

Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури - Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка. Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях. Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.

Нові віяння, які прийшли з Заходу на початку ХХ сторіччя, надихнули наших митців на відхід від старої реалістичної школи. Українська модерна проза того часу сміливо заторкує раніше замовчувані теми, вдається до фантасмагорій, готики, притчі, символізму й імпресіонізму. Багато хто з авторів намагається поєднати поезію й музику або прозу й музику, маючи за мету передати словами звучання музичного твору. Героями оповідань часто стають уже не робітники й селяни, а митці.

За всі ці новаторства, за відхід від зображення суворої дійсності, за надто широкий політ фантазії творців українського модерну жорстоко критикували з табору прихильників просвітянства та хуторянства. Окремі часописи відверто ворогували між собою, наприклад «Рада» і модерна «Українська Хата», публікували гострі критичні статті. Завдяки цьому витворилася багата полемічна література, якої так бракує в наш час.

Завершують антологію спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917 – 1919 років. На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.