Андрій Любка (3 грудня 1987, Рига, Латвія) — український поет, перекладач і есеїст. Народився в Ризі, де на той час навчалася його мама. Довгий час мешкав у місті Виноградів Закарпатської області. Закінчив Мукачівське військове училище. У 2009 році закінчив українську філологію Ужгородського національного університету. Автор збірок поезій «Вісім місяців шизофренії» (2007), «ТЕРОРИЗМ» (2008), "Сорок баксів плюс чайові" (2012) і книжки прози «КІЛЕР. Збірка історій» (2012).
Колумніст видань ART Ukraine, Радіо Свобода, Контракти. Гостьовий редактор спеціального числа польського журналу «Tygiel Kultury», присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010).Один із організаторів акцій в Ужгороді на підтримку Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. На президентських виборах у Білорусі в 2006 році юнак був спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча, брав участь у акціях протесту. Просидів 15 діб у білоруській в'язниці та був висланий з країни.
У 2006–2008 роках очолював Студентський Парламент Ужгородського Національного Університету. У лютому 2012 року читачі порталу Мукачево під час відкритого голосування обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття». У 2013 році Андрій зіграв головну роль (поета-ловеласа) в романтичному кліпі гурту "Rock-H" (Рокаш) на пісню "До милої".
У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службой Новая Почта
- Бесплатная доставка от 1000 грн
- Международная отправка (доставка в другие страны мира)
- Возврат, обмен в течение 14 дней
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Новая книга Андрея Любки – это рассказ о землях и народах между Одессой и Триестом, о краях, где начинаются и не заканчиваются Балканы. Это частный дневник многочисленных путешествий в популярные места, столицы, но также в потерянные во времени и пространстве провинции и непризнанные республики.
Почему сербы не любят хорватов, а словенцы не считают себя балканцами, как Дунай не только делит, но и соединяет Европу, где и когда македонские гаишники выманивают взятки, в которую девушку из Бухареста автор мог бы влюбиться, сколько можно выпить ракии в Сараево и узо в греческой таверне – об этом и другом Любка рассказывает иногда с юмором, а иногда и по-научному тщательно, преодолевает границы и ставит под сомнение стереотипы, знакомится и ссорится, ищет ночлег и притворяется словаком – одним словом, делает все, что и нужно делать, ища варваров.
