Над Чорним морем

Автор Іван Нечуй-Левицький

Издательство: Vivat

Код товара: 146969

390 грн

0 человек добавили в Вишлист

Ожидается

Дата поступления пока не известна

Переплет Твердый

К-во страниц 352 стр

ISBN 9786171704862

Формат 130х200 мм

Язык украинский

Скоро в продаже Художественная литература Классическая литература

Доставка:

Стоимость от 29 грн
Срок доставки 1-4 дня
Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
Бесплатная доставка от 1000 грн
Международная отправка (доставка в другие страны мира)

Гарантия:

Возврат, обмен в течение 14 дней

Варианты оплаты:

Наличными (в отделении курьерской службы)
Картой VISA или MASTERCARD
Apple Pay
Google Pay

Первый в украинской литературе роман об Одессе, которую Нечуй-Левицкий называет в мужском роде – Одесс. Его космополитическая, купеческая, эпикурейская Одесса – это простор для любви, забавы, красоты и потребления. На этом фоне разворачиваются два идейных конфликта: национальная культура против космополитизма и идеализм против потребительства и материализма.

Интеллектуально роман сосредоточен на вопросе развития украинской идентичности, а по сюжету это несколько любовных историй. Писатель в очередной раз выступает в качестве защитника женских прав. Однако больше всего запомнятся из произведения описания пейзажей над Черным морем и взаимоотношения между людьми — простыми, смешными и вечно живыми, которые подарил нам веселый Нечуй.

Показать полностью

Отзывы о Над Чорним морем

0 / 5

Оставить отзыв

Іван Нечуй-Левицький

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – письменник, один із найяскравіших представників реалізму в українській літературі. Прозаїк, драматург, етнограф-фольклорист. Народився 13 (25) листопада 1838 року у м. Стеблів Київської губернії, в родині священика.

Навчався у Київській духовній семінарії (1853–1859), Київській духовній академії (1861–1865). Враження цього періоду життя покладені в основу роману «Хмари». Замість духовної кар’єри обрав педагогічну.

Викладав російську словесність, а також історію та географію у Полтаві, Седлеці, Каліші, Кишиневі. У 1885 році, вийшовши у відставку, письменник оселився у Києві і надалі займався суто літературною діяльністю.

Жив скромно. До останніх сил працював, щоб завершити свої твори. Помер 2 (15) квітня 1918 року у шпиталі для одиноких людей на Дегтярівці у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Найважливіші прозові твори: «Дві московки» (1868), «Микола Джеря» (1876), «Хмари» (1874), «Кайдашева сім’я» (1879), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897).