Кайдашева сім’я

Автор Іван Нечуй-Левицький

Издательство: Фоліо

Код товара: 137681

Цена формируется

0 человек добавили в Вишлист

Ожидается

Дата поступления пока не известна

Переплет Твердый

К-во страниц 795 стр

ISBN 978-617-551-454-2

Язык украинский

Скоро в продаже Художественная литература Классическая литература Зроблено в Україні

Доставка:

Стоимость от 29 грн
Срок доставки 1-4 дня
Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
Бесплатная доставка от 1000 грн
Международная отправка (доставка в другие страны мира)

Гарантия:

Возврат, обмен в течение 14 дней

Варианты оплаты:

Наличными (в отделении курьерской службы)
Картой VISA или MASTERCARD
Apple Pay
Google Pay

Содержит предисловие и комментарии, подготовленные ведущими сотрудниками Института литературы НАН и другими учеными страны. В книгу известного украинского писателя-реалиста Ивана Нечуя-Левицкого (1838—1918) вошли повести и рассказы из народной жизни («Кайдашева семья», «Николай Джеря», «Баба Параска и баба Палажка»), в которых автор создал колоритные фигуры из всех слоев населения, а также роман «Облака», посвященный теме украинской интеллигенции и изображающий людей широких, прогрессивных взглядов, которые своей гуманной просветительской деятельностью открывали народу перспективы нового, свободного и разумного бытия.

Показать полностью

Отзывы о Кайдашева сім’я

0 / 5

Оставить отзыв

Іван Нечуй-Левицький

Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище – Левицький) – письменник, один із найяскравіших представників реалізму в українській літературі. Прозаїк, драматург, етнограф-фольклорист. Народився 13 (25) листопада 1838 року у м. Стеблів Київської губернії, в родині священика.

Навчався у Київській духовній семінарії (1853–1859), Київській духовній академії (1861–1865). Враження цього періоду життя покладені в основу роману «Хмари». Замість духовної кар’єри обрав педагогічну.

Викладав російську словесність, а також історію та географію у Полтаві, Седлеці, Каліші, Кишиневі. У 1885 році, вийшовши у відставку, письменник оселився у Києві і надалі займався суто літературною діяльністю.

Жив скромно. До останніх сил працював, щоб завершити свої твори. Помер 2 (15) квітня 1918 року у шпиталі для одиноких людей на Дегтярівці у Києві. Похований на Байковому кладовищі. Найважливіші прозові твори: «Дві московки» (1868), «Микола Джеря» (1876), «Хмари» (1874), «Кайдашева сім’я» (1879), «Афонський пройдисвіт» (1890), «Князь Єремія Вишневецький» (1897).