Ірена Карпа (нар. 8 грудня 1980 року, Черкаси) — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. З жовтня 2015 року до липня 2019 року – перший секретар з питань культури посольства України у Франції.
Народилася у Черкасах. Через два роки родина переїхала до Івано-Франківська, а звідти — до Яремчі на Прикарпаття. Карпа навчалася у художній школі.
1998 року вступила до Київського національного лінгвістичного університету на відділення французької філології. Закінчивши навчання у 2003 році, отримала ступінь магістра іноземної філології за спеціальністю «англійська та французька мови».
Першу книгу Карпи — «Знес Паленого» — було видано 2002 року в Івано-Франківську. До неї, у тому числі, увійшли повість «50 хвилин трави» та оповідання «Сні Ієрихона». Ці ж твори разом із оповіданням «Ганеша і Синкопа» та інтерактивним романом «Полювання в Гельсінкі» склали книгу «50 хвилин трави», видану 2004 року видавництвом «Фоліо».
У тому ж році «Фоліо» видало роман «Фрейд бі плакав», що став підсумком подорожі Карпи Південно-Східною Азією. Четвертою її книгою став ще один роман - "Перламутрові Порно (Супермаркет самотності)", який вийшов у 2005 році у видавництві "Дуліби", а п'ятою - роман "Bitches Get Everything", виданий у 2006 році "Клубом сімейного дозвілля" (КСД).
На початку 2009 року книга «Добло і Зло» отримала антипремію «Золота булька». Водночас, за рейтингом читачів журналу «Кореспондент», книга увійшла до десятки найкращих українських книг 2009 року.
У 2010 новела Карпи «Конфети, фрукти та ковбаси» увійшла до збірки «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх десяти років», випущений до ювілею видавництва КОД. У вересні 2011 року вийшла книжка «Піца „Гімалаї“».
Карпа написала її, перебуваючи в Гімалаях, і охарактеризувала її зміст як діалог християнства з буддизмом.
2013 року стартував інтерактивний проект письменниці під назвою «Історії моїх жінок». Цей проект був створений для того, щоб жінки могли поділитися своїми історіями з іншими. Незабаром вийшло однойменне періодичне видання. У 2014 році вийшла збірка Карпи «Письменниця, співачка, мандрівниця», до якої увійшло інтерв'ю з Карпою, її колумністика та свіжа есеїстика. Того ж року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшла книжка «Baby travel. Подорожі з дітьми або, Як не стати куркою» з іронічними історіями про подорожі різними країнами світу разом із дітьми.
Знімалася в еротичних фотосесіях для журналів FHM (листопад 2004), Penthouse (серпень 2005) та Playboy (липень 2007). Восени 2009 року проводила в компанії «Кругозір» майстер-класи з кулінарії та тайського масажу. У 2015 році взяла участь у шоу «Селекція» радіостанції «Джем ФМ» та сайту Cultprostir.
Я не знаю, як про це писати
Издательство: #книголав
Код товара: 139756
Я не знаю, як про це писати
Издательство: #книголав
Код товара: 139756
530 грн
36 человек добавили в Вишлист
На складе
Переплет
Твердый
К-во страниц
488 стр
ISBN
978-617-8286-19-4
Формат
140х210 мм
Язык
украинский
Доставка:
- Стоимость от 29 грн
- Срок доставки 1-4 дня
- Доставляем службами Новая Почта или УкрПочта
- Бесплатная доставка от 1000 грн
- Международная отправка (доставка в другие страны мира)
Гарантия:
- Возврат, обмен в течение 14 дней
Варианты оплаты:
- Наличными (в отделении курьерской службы)
- Картой VISA или MASTERCARD
- Apple Pay
- Google Pay
Начало полномасштабной войны повлияло на всех нас, оставив отпечатки в жизни каждого украинца и одновременно запечатлев след — историю пройденного в то время опыта. Летом 2022-го писательница Ирэна Карпа, проконсультировавшись с психологиней Ларисой Волошиной, положила начало онлайн-курсу «Терапевтическое письмо», где помогала участницам проговаривать пережитую боль и выплескивать эмоции в собственноручно написанных историях.
Эти занятия оказались полезными и эффективными, поэтому Ирэна продолжила работать в направлении творческого терапевтического письма и основала курс My Story, во время которого предложила студенткам поработать над опытом, пережитым во время полномасштабной войны. На курсе участники писали произведения, в которых делились собственными историями или историями близких людей, создавая рассказы на основе реальных событий. Осознав, что эти тексты действительно достойны внимания, Ирэна Карпа загорелась идеей: «издать сборник текстов не профессиональных писательниц, а обычных героинь в чрезвычайных обстоятельствах».
Так появился сборник короткой прозы «Я не знаю, как об этом писать». Это истории проживания войны, которые, художественно переосмысленные и воплощенные в рассказы и эссе, звучат разнообразно, но являются голосами общего опыта. «Говорить, рассказывать, совещаться вслух со своими – это то, что держит нас в самые сложные времена, – говорит Ирэна Карпа. — Эти истории как раз такие». Писательница объясняет, что терапевтическое письмо способно уволить: смехом, проговариванием, фиксацией эмоций и событий, выплескиванием гнева и ненависти, или любви и благодарности, сохранением памяти о тех, кого следует помнить. В конце сборника Ирэна Карпа предлагает читателям также попытаться записать собственную историю или просто свои мысли.
«Ибо кто, как не вы, являетесь главным героем вашей жизни?» – говорит она. Воплощать идею в книгу Ирэне помогала редактор и упорядочитель Жанна Капшук. «Этот сборник — как разговор, имеющий свое движение: от мыслей о доме — из-за чувства растерянности, вопросов и неопределенности — из-за принятых решений и поиска стойкости — из-за потерь и боли и тяжелых переживаний — из-за поиска света в темноте — из-за смеха сквозь слезы или смех благодаря юмору – к поискам путей к себе и своему восстановлению», – делится Жанна.
Показать полностью
Отзывы о Я не знаю, як про це писати
Оставить отзыв
