Друзі, ми продовжуємо працювати в Харкові. Віримо в ЗСУ і Нашу Перемогу! Слава Україні!
Друзі, ми продовжуємо працювати в Харкові. Віримо в ЗСУ і Нашу Перемогу! Слава Україні!
Вы всегда можете переключить на украинский язык, воспользовавшись переключателем в шапке сайта
СПАСИБО
Їжа, що змінює життя. Збірник самарі (українською мовою) + аудіокнижка
Команда авторів Моноліт Bizz
500 грн
Велика книга настільних детективних ігор
Аріанна Белуччі
750 грн
Тільки я візьму новий рівень. Том 3
Chugong
518 грн
Комплект із двох збірників самарі «Тайм-менеджмент» та «Штучний інтелект і нейромережі»
Команда авторів Моноліт Bizz
950 грн
Клиенты на всю жизнь
Карл Сьюелл
400 грн
Книга-розмальовка «Квіти»
Ольга Марс
675 грн
Я не знаю, як про це писати
Ирена Карпа
480 грн
Грицько Григоренко (справжнжє ім'я Олександра Євгенівна Судовщикова-Косач; березень 1867 — 27 квітня 1924) — українська письменниця, перекладачка, громадська діячка. Дружина Михайла Косача, брата Лесі Українки.
Народилася в місті Макар'єв (нині місто Костромської області, РФ) у сім'ї вчителя Є. Судовщикова, який був другом Михайла Драгоманова. Від 1868 разом із матір'ю жила в родині Драгоманових. Закінчила гімназію, від 1885 навчалася на історико-філософському відділі Вищих жіночих курсів (Київ). Належала до кола молоді, яка гуртувалася навколо Лесі Українки; влітку відпочивала в родині Косачів на Полтавщині та Волині. 12 вересня 1893 одружилася з Михайлом Косачем і виїхала з ним до міста Дерпт (нині Тарту, Естонія), де він закінчував університет і залишився працювати на фізико-математичному факультеті. Там же видала першу збірку імпресіоністичних оповідань «Наші люди на селі» (1898), яку прихильно зустріли Іван Франко та Леся Українка, хоч і критикували за песимізм.
Від 1901 подружжя жило в Харкові. 1903 року, після смерті чоловіка, Григоренко повернулася до Києва, закінчила юридичні курси, працювала в суді, була діячкою Товариства захисту працюючих жінок. Через невдоволення роботою переїхала до м. Гадяч, де займалася домашнім учителюванням і творчою працею. Співпрацювала з київською газетою «Рада», періодичними виданнями «Рідний край», «Літературно-науковий вістник», «Молода Україна». Оселившись у Могильові (нині місто Могилів-Подільський) разом із Оленою Пчілкою, жила з дрібних заробітків.
Автор натуралістичних оповідань переважно з українського селянського побуту, а також робітничого життя («Смерди», «Пересельці», «Ніяк не вмре», «Чи по правді?», «Людям», «Машиніст» та ін.); оповідань для дітей (збірка «Дітки», 1918), п'єс («Яблука», 1918; «Дімин сон», опублікована 1930), спогадів «Хаос», знайдених лише 1980 року (рукопис зберігається у фондах Київського музею Лесі Українки). Створила галерею розмаїтих психологічних портретів селян та українських інтелігентів. Перекладала літературні твори з французької, англійської та шведської мов. Переклала на французьку комедію «Одруження» Миколи Гоголя.
г. Харьков
Девиз BIZLITа - Дешевле не найдёшь!
И это действительно так, ниже наших цен найти очень тяжело.
К сожалению, за каждой ценой не уследить, но мы пытаемся
ВАЖНО!
Точную дату отгрузки уточняйте, пожалуйста, у нашего менеджера по телефонам, указанным на сайте.
В связи с огромной загруженностью склада возможны незначительные задержки!