Галина Журба
Журба Галина (справжнє ім'я Галина Маврикіївна Домбровська, у шлюбі Нивінська; 1 січня 1889 — 9 квітня 1979, Філадельфія, США) — українська письменниця. Народилася 29 грудня 1888 р. на хуторі Олександрія, поблизу села Соболівка в заможній сім'ї Домбровських (в літературі є згадки про місце народження у поміщицькому домі на Уманщині, що не підтверджено історичними документами).
Вихована в польській культурі, але вже з юних років зав'язала стосунки з народом і повернулася до українства, що його віднайшла по лінії маминого роду Копистинських. Писати почала ще в батьківському домі.
Журба переїхала у Київ і тут почала друкуватися в передовому на той час літературному журналі «Українська хата»; число «Української хати», в якому було надруковане оповідання Галини Журби «Коняка», підпало під цензуру. В 1919 р. вийшла друком друга збірка оповідань «Похід життя». Після визвольної війни Галина Журба разом з евакуацією уряду УНР переїхала у Польщу й опинилась у польському таборі полонених українських вояків у Тарнові, де написала сценічний етюд «Маланка», що вийшов книжковим виданням в 1921 р.
Поселилась на Волині, де присвятила час поширенню освіти між селянством, а далі переїхала до Львова, де продовжувала свою літературну діяльність. У Львові у видавництві «Батьківщина» були надруковані дві повісти, що їх темою була визвольна війна, а саме «Зорі світ заповідають» (1933) і «Революція йде» (1937); за першу повість письменниця була нагороджена премією Товариства Письменників і Журналістів. Здобула першу премію Українського католицького союзу (трійця переможців — Галина Журба, Юрій Косач, та Юрій Клен). Під час другої світової війни вийшов друком в Українському Видавництві сензаційний роман «Доктор Качіоні» (1943).
Війна змусила письменницю емігрувати, й вона через Німеччину переїхала в Америку, де поселилась у Філадельфії. Тут, живучи дуже вбого, написала дві книжки, що стали головним здобутком її літературної праці; це автобіографічна розповідь «Далекий світ», що вийшла першим виданням в Буенос-Айресі в 1955 р., а другим в 1978 р. в Нью-Йорку, і роман на тлі історії «Тодір Сокір» (1967) як перша частина задуманої трилогії. Ці два романи виносять Галину Журбу на перше місце між еміграційними письменниками та увійдуть у класику української літератури. Померла 9 квітня 1979 р. у Філадельфії.
