Філіп Кіндред Дік, знаний також під абревіатурою PKD (1928-1982) – відомий американський письменник, новеліст, есеїст та філософ, що здобув популярність завдяки своїм творам у жанрі наукової фантастики.
Філіп Дік народився в Чикаго 16 грудня 1928 року. Відучився семестр в університеті Берклі (штат Каліфорнія), після чого кинув навчання і якийсь час працював у магазині грамплатівок. Спогад про смерть його сестри-близнючки залишив руйнівний слід у свідомості письменника, від якого він так і не зумів оговтатись до кінця свого життя. Він кілька разів невдало одружувався, пристрастився до наркотиків. Періоди плідної роботи часто переходили в періоди глибокого застою та депресії. Більшу частину життя провів у Південній Каліфорнії.
У світі наукової фантастики ім'я Діка з'явилося на початку 1950-х. У 1955 було опубліковано його перший роман «Сонячна лотерея». 1950-ті і ранні 1960-ті були дуже продуктивним періодом для Філіпа Діка. У 1963-му році він завоював найвищу нагороду у світі наукової фантастики – Премію Г’юго (Hugo Award), за роман «Людина у високому замку». За наступні півтора десятиліття створив більшість із найвідоміших своїх творів.
У своїх романах Дік досліджував філософські та метафізичні теми, посилена увага до яких і завоювала йому славу серйозного романіста серед ширшої читацької публіки. Дія творів Філіпа Діка часто відбувається у похмурих, техногенних світах майбутнього, де панують монополістичні корпорацій та авторитарні режими. Також для цього автора характерне зацікавлення штучним інтелектом, зміненими станами свідомості та симбіозом між людиною та машиною. На більш пізніх роботах сильно позначилася його особиста зацікавленість у метафізиці та теології. Усе життя страждаючи від психічних розладів різної гостроти, які були ускладнені вживанням наркотичних препаратів, Дік часто моделював своїх персонажів та сюжети своїх творів з власного досвіду, досліджуючи природу наркоманії, параної, шизофренії і трансцендентних досвідів. До найвідоміших творів Філіпа Діка належать “Звихнутий час” (1959), “Людина у високому замку” (1962), “Чи сняться андроїдам електричні вівці” (1968), “Убік” (1969), “Лийтесь сльози, сказав поліцейський” (1974) та “Затьмарення” (1977). Кілька реалістичних романів автора, які Дік створив ще на початку свої кар’єри, були опубліковані лише після його смерті і отримали схвальні відгуки критиків. Багато творів Філіпа Діка було екранізовано, зокрема його роман “Чи сняться андроїдам електричні вівці” послужив літературною основою культового фільму режисера Рідлі Скота “Той, що біжить по лезу” (1982). Загалом творчий доробок Філіпа Діка складає більш ніж 30 романів і 110 оповідань.