Я, Зірка і балет

Письменниця Віка Мізюк народилася і виросла в Тернополі, але в дитинстві кожні вихідні й канікули проводила у бабусі в селі. Їй подобалось ганяти босоніж у полі або на лузі, гратися в хованки, будувати курінь, збирати суниці за селом, ласувати глодом просто з куща, вилазити на стару бабусину грушку, вирізати з гарбуза страховиська й ставити із запаленою свічкоюна узбіччі, щоб лякати подорожніх.

Якось Віка замислилася: цікаво, про що думає корова, коли лежить улітку на пасовиську і спроквола ремиґає? Так з’явилася казка про Зірку. Натхненником цієї історії та певною мірою прототипом одного з персонажів — кумедного хлопчика Миколки — є чоловік письменниці, який малим часто випасав корову в бабусиному селі над Дністром.

Віка Мізюк переконана, що дитинство найкраще проводити близько до природи. Зараз письменниця із двома дітками та коханим чоловіком живе за містом і вигадує казки.