Чезаре Павезе
Чезаре Павезе (9 вересня 1908, Санто-Стефано-Бельбо — 27 серпня 1950, Турин) — італійський письменник, перекладач, літературний критик, журналіст. Народився Чезаре Павезе 9 вересня 1908 року в Санто-Стефано-Бельбо, тут проминуло і його дитинство. 1927 року Павезе поступив на філологічний факультет Туринського університету й закінчив 1930 року.
Після університету Павезе інтенсивно займався перекладацькою та письменницькою діяльністю. 1934 року перейняв посаду Гінсбурга в редакції часопису La Cultura, оскільки того разом з іншими антифашистами з групи «Справедливість і свобода» (Giustizia e libertà) було заарештовано. У 1928–1935 роках Павезе написав низку поезій, які увійшли в поетичну збірку «Працювати втомливо» (Lavorare stanca), що вийшла друком 1936 року.
1935 року Павезе було заарештовано за духовну підтримку антифашизму й вислано на 8 місяців у містечко Бранкалеоне в Калабрії. У засланні Павезе почав вести свій літературно-екзистенціалістський щоденник «Ремесло жити» (Il mestiere di vivere), який вів до своєї смерті.
З 1938 року він працював у туринському видавництві Ейнауді (Einaudi), а з 1943 року очолив римську філію видавництва. Після війни Павезе переселився в містечко Серралунга-ді-Чера, згодом проживав у Римі, Мілані й знову в Турині. 1945 року вступив до комуністичної партії Італії. 1950 року Павезе був відзначений премією Стрега за роман «Чудове літо» (La bella estate). У своїх емоційно насичених оповіданнях та коротких романах він змалював зокрема сільське життя у П'ємонті. У ніч з 27 на 28 серпня 1950 року у готельній кімнаті в Турині Чезаре Павезе покінчив життя самогубством, вживши завелику дозу барбітуратів.
