Чарльз Майкл «Чак» Поланік (21 лютого 1962, Песко) — американський сатиричний письменник і вільний журналіст, що живе в Портленді, Орегон. Більшості він відомий за відзначеним багатьма преміями романом «Бійцівський клуб» (англ. Fight Club), який пізніше було екранізовано Девідом Фінчером.
Поланік має одну з найбільших спільнот послідовників в Інтернеті, що створена на його офіційному сайті. Творчість Поланіка, схожа за стилем на Брета Істона Елліса, Ірвіна Велша і Дугласа Копленда, зробила його одним з найпопулярніших новелістів Генерації Х. З бажанням робити в своєму житті більше, ніж просто роботу, Поланік працював волонтером в притулку для бездомних. Після цього деякий час працював волонтером у хосписі.
Він займався перевезенням невиліковно хворих людей на зустрічі т. з. «груп підтримки». Поланік кинув роботу волонтером після того, як умер один з людей, який став йому особливо близьким. Уже дорослим Поланік став членом групіровки Cacophony Society, брав регулярну участь в їх заходах, включаючи Santa Rampage. На деякі сюжети, описані в його книжках, як художніх так і документальних, його надихнула саме участь у спільноті. Вважається, що Cacophony Society було прообразом Project Mayhem у «Бійцівському клубі». Поланік почав свою письменницьку кар’єру, коли йому було 30 років.
Його перший роман «Невидимі монстри» (Invisible Monsters) видавник відкинув як надто провокаційний. Це примусило його зробити наступний роман «Бійцівський клуб» ще більш провокаційним. Перше видання книжки було досить успішним, вона отримала схвальні відгуки й кілька нагород.1999 року Девід Фінчер зняв фільм. З точки зору касових зборів фільм був провалений, незважаючи на те, що він був № 1 у США перший тиждень прокату. Однак культовий статус він отримав після виходу на DVD.
У 1999 році в житті Поланіка відбулася подія, що вплила на його подальшу творчість. Трагічно загинув його батько. Навесні 2001 року його вбивцю приговорили до страти. Після цих подій Чак Поланік почав роботу над книжкою «Колискова». 2001 року Поланік написав «Задуху», роман, який став бестселером № 1 за рейтингом «Нью-Йорк Таймс». У 2005 році у Поланіка виходять дві нові книжки — «Щоденник» (сюрреалістичний роман, який підіймає тему «безумного художника» на принципово новий рівень) та «Привиди» (роман, який складається з кількох десятків окремих історій, які розповідають письменники-початківці, які опинилися в пастці).
Єдина нехудожня книжка Поланіка на цей час — це роман «Втікачі і Біженці: Прогулянки Портлендом, штат Орегон» — автобіографічний твір. За структурою цей роман нагадує путівник для туристів, який Поланік присвячує своєму рідному місту Портленд.