Боб Ділан

Боб Ді́лан — псевдонім Ро́берта А́ллена Ці́ммермана (* 24 травня 1941, Дулут, Міннесота, США) — американський співак, композитор, поет і гітарист, з лірики якого запозичено багато крилатих фраз, а музика вплинула на творчість величезної кількості композиторів-піснярів.

Одна з найвпливовіших фігур у поп-музиці протягом останніх п'ятдесяти років. Значну частину своїх найвідоміших робіт музикант написав у 1960-х роках, коли його проголосили "голосом покоління" і однією з головних персон пісні протесту, чому сприяли такі пісні, як "Blowin' in the Wind" і "The Times They Are a-Changin'", які стали гімнами руху за громадянські права і руху проти війни у В'єтнамі[en]. 1965 року він змінив звучання на електричне[en], тим самим відколовшись від американського фолк-руху[en] і своєї ранньої фан-бази, записавши культовий шестихвилинний сингл «Like a Rolling Stone», новаторську концепцію якого вважають одним з переломних моментів у поп-музиці XX століття. Тексти Ділана містять широкий спектр політичних, соціальних, філософських і літературних впливів.

Своєю творчістю музикант кинув виклик чинним правилам поп-музики, ставши важливою частиною зростального контркультурного напрямку. Натхненний артистизмом Літла Річарда й поетичним стилем Вуді Гатрі, Роберта Джонсона і Генка Вільямса, Ділан розширив і персоналізував музичні жанри. Упродовж своєї кар'єри він спробував себе в багатьох напрямах американської музики, від фолку, блюзу та кантрі до госпелу і рок-н-ролу, від рокабілі до англійської[en], шотландської[en] та ірландської народної музики[en], охопивши навіть джаз і Great American Songbook. Після виходу його дебютного самоназваного альбому 1962 року, Ділан здійснив прорив, випустивши платівку The Freewheelin' Bob Dylan (1963), що включає пісні "Blowin' in the Wind" і "A Hard Rain's a-Gonna Fall", а також ще кілька композицій, які міцно стали символами епохи.

У 1964 році вийшов політизований The Times They Are A-Changin' і більш абстрактний Another Side of Bob Dylan. Після цього, за 18 місяців, музикант записав три свої найважливіші і найвпливовіші альбоми 1960-х: Bringing It All Back Home, Highway 61 Revisited і Blonde on Blonde.

У 1966 році музикант знизив публічну діяльність після аварії на мотоциклі. У цей період він багато працював з The Band, який вже раніше був його концертним гуртом; результатом спільної діяльності став альбом The Basement Tapes, що вийшов 1975 року. Наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років Ділан захопився музикою кантрі, що виразилося в матеріалі платівок John Wesley Harding, Nashville Skyline і New Morning. 1975 року відбувся вихід Blood on the Tracks, однієї з ключових платівок у кар'єрі музиканта, після чого наступного року був критично і комерційно успішний альбом — Desire (1976). Наприкінці 1970-х років Ділан став євангельським християнином і випустив серію альбомів у стилі госпел, зокрема, Slow Train Coming, після чого повернувся до свого традиційного рок-звучання на лонгплеї Infidels.

Серед найбільш знакових робіт пізньої кар'єри музиканта, критики виділяють Time Out of Mind, Love and Theft і Tempest. Останні альбоми Ділана написані під впливом традиційної американської музики, зокрема пісням з «Great American Songbook» і творчості Френка Сінатри. Наприкінці 1980-х років Ділан організував регулярний гастрольний тур, так званий Never Ending Tour[en], де виступає разом зі своєю сценічною групою на гітарі, клавішних та губній гармоніці.

Ділан є одним із найбільш комерційно успішних музикантів усіх часів — станом на 2017-й рік сумарний тираж його альбомів перевищує 100 мільйонів копій. Протягом всієї своєї кар'єри був удостоєний безлічі престижних нагород, включаючи дванадцять премій «Греммі», один «Оскар» і один «Золотий глобус». Крім цього, його включили в Залу слави рок-н-ролу, Залу слави піснярів і Залу слави піснярів Нешвілла[en]. Жюрі «Пулітцерівської премії» вручило йому спеціальну відзнаку «за визначний вплив на популярну музику й американську культуру за допомогою ліричних композицій виняткової поетичної сили».

У травні 2012 року Барак Обама вручив йому Президентську медаль свободи. Лауреат Нобелівської премії з літератури 2016 року за «створення нових поетичних виражень в американській пісенній традиції».

Починаючи з 1994 року, Боб Ділан видав шість книжок зі своїми малюнками та його картини були представлені у багатьох відомих галереях. Як музикант, він продав понад 100 мільйонів платівок, що робить його одним із найуспішніших музикантів сучасності.