Артур Конан Дойл

Майбутній знаменитий письменник з’явився на світ в Единбурзі у 1859 році. Навчався у єзуїтському коледжі. Потім закінчив медичний факультет Единбурзького університету і став лікарем. Але через 10 років повністю присвятив себе творчості, якою захоплювався ще під час навчання. Написані у різні часи твори складалися у цикли, об’єднані єдиною темою або головними персонажами — бригадиром Жераром, детективом Шерлоком Холмсом чи професором Челленджером.

Найпопулярніший цикл оповідань Артура Конан Дойла про Шерлока Холмса писався з перервами протягом усього життя. Його герої — Холмс і доктор Уотсон — за популярністю не поступалися персонажам Шекспіра і Діккенса. Характери були показані настільки яскраво, що здавалися реальними. Родзинкою образу детектива стали притаманні йому інтелект, іронія і внутрішня аристократичність, які надали розгадуванню складних загадок особливого лиску. Герой розумний і спостережливий, має логічне і конкретне мислення. Воно не виходить за рамки загальнодоступних та зрозумілих фактів, що, судячи з читацьких відгуків про книги А. К. Дойла, робить образ ще цікавішим.

Сам письменник не вважав книжки про Шерлока Холмса найкращими у своїй літературній спадщині, віддаючи першість історичним творам. У історії Великобританії його цікавили три періоди: Столітня війна, буржуазна революція 17-го століття та війни з Наполеоном. Цим епохам присвячено кілька романів, а також «наполеонівський» цикл про бригадира Жерара. Автор прагнув відтворити описуваний період максимально достовірно. Радимо любителям історії купити твори А. К. Дойла, що належать до історичного жанру, адже письменник цінував їх вище за інші. Успіхом у читачів користувалися науково-фантастичні повісті «Загублений світ», «Отруєний пояс», «Маракотова безодня», у яких вимисел переважає над реальністю.

Але, навіть фантазуючи, письменник прагнув до достовірності. Тому досі льотчики, пролітаючи над Амазонкою, шукають плато, описане у «Загубленому світі». Успіхи у літературі та медицині сприяли тому, що на початку 20-го століття письменник отримав дворянський титул і право використовувати приставку «сер» до свого імені. Помер класик у 1930 році від серцевого нападу.