Ірвін Шоу

В оповіданнях Шоу гостросоціальна проблематика поєднується з розкриттям моральних пошуків особистости (збірки «Матрос із Бремена», 1939, «Ласкаво просимо до міста», 1942). Його дилогія «Багатий, бідняк» (1970) та «Вбогий, крадій» (1977), романи «Вечір у Візантії» (про Канни, 1973), «Спогади утрати» (1982) ставали бестселерами, багаторазово перевидавались та екранізувались, увійшли до золотого фонду літератури XX століття.
Ірвін Шоу — автор, який має здібність поєднувати у своїх творах проникливість, захопливість напруженої інтриги та разюче знання людської психології.