Ернст Ґомбріх (30 березня 1909, Відень, Австро-Угорщина [нині Австрія] – 3 листопада 2001 р., Лондон, Англія) — австрійський і британський історик мистецтва й один із найбільших його популяризаторів, який представив мистецтво широкій аудиторії у своїй найвідомішій книзі «Оповідь про мистецтво» (1950; 16-те вид. 1995). Вивчав історію мистецтва під керівництвом Юліуса фон Шлоссера у Віденському університеті.
У 1936 році переїхав до Лондона, де став науковим співробітником Варбурзького інституту. Під час Другої світової війни працював у Британській телерадіомовній корпорації, перекладаючи німецькомовні радіопередачі. У 1946 році повернувся до інституту, працював там на кількох посадах, а 1959 року став директором і залишався на цій посаді до самого виходу на пенсію в 1976 році. Ґомбріх також обіймав наукові посади в Оксфордському, Лондонському та Кембриджському університетах у Сполученому Королівстві й у Гарвардському та Корнельському університетах у США.
