Комплект Війна 2022. Щоденники, есеї, поезія + Воєнний стан

Софія Андрухович — українська письменниця, перекладачка. Лауреатка Літературної премії імені Джозефа Конрада (2015). Найвідоміший твір «Фелікс Австрія» (2014) приніс авторці нагороди «ЛітАкцент» та «Книга року BBC» . 

Майбутня письменниця з'явилася на світ в Івано-Франківську в родині українського письменника Юрія Андруховича. Закінчила місцевий природничий ліцей. Здобувати вищу освіту вирушила до Львова, де й закінчила Українську академію друкарства. Починала свій професійний шлях з часопису «Четвер», де була редакторкою. Згодом вела колонку у виданні «Збруч».

Письменницький дебют відбувся 2002-го з ідилічної повісті «Літо Мілени». У наступні роки вийшли друком прозові збірки: «Старі люди», «Жінки їхніх чоловіків», «Сьомга». 2014 року опублікований роман «Фелікс Австрія». І цього ж року твір став «Книгою року ВВС». Успіх роману серед читачів був настільки потужним, що 2020 року українська кінокомпанія зняла повнометражний фільм «Віддана» за мотивами роману. Також 2020 року опублікований роман «Амадока», який 2023-го здобув премію імені Шолом-Алейхема.

Новим романом письменниці «Катананхе» (2024) уже насолоджуються українські читачі. Переклала з польської мови книжку Мануели Ґретковської «Європейка». З англійської — «Гаррі Поттер і келих вогню» Джоан К. Ролінґ (у співавторстві з перекладачем Віктором Морозовим), твори Кадзуо Ішіґуро й Клайва Льюїса. Одружена з українським письменником Андрієм Бондарем, виховує доньку. Родина мешкає в Києві. 

Юрій Андрухович - поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Живе і працює в Івано-Франківську. Співзасновник поетичної групи Бу-Ба-Бу, яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції.

Найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця. Замість роману» (2007), «Лексикон інтимних міст» (2011), «Коханці Юстиції» (2017). Автор поетичних збірок: «Небо і площі» (1985), «Середмістя» (1989), «Екзотичні птахи і рослини» (1991), «Екзотичні птахи і рослини з додатком ‘‘Індія’’ (1997), «Пісні для мертвого півня» (2004), «Листи в Україну» (2013).

Лауреат низки літературних нагород, зокрема — премії ім. Гердера, Спеціальної премії миру ім. Ремарка, Ляйпцизької книжкової премії до європейського порозуміння, Літературної премії Центральної Європи Angelus, Премії імені Ханни Арендт, Медалі Ґете, Премії Вілениці та ін.

Творчість Андруховича має значний вплив на перебіг сьогоднішнього літературного процесу в Україні, з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Твори Андруховича перекладені двадцятьма мовами світу.

Валерій Залужний був Головнокомандувачем Збройних Сил України в найтяжчі часи, коли Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Пройшов всі щаблі військової служби, поєднуючи її з безперервним навчанням. Війна для Валерія Залужного почалася ще у 2014 році – тоді його призначили заступником командира сектору «С», який після початку збройного конфлікту формували на Сході України.

Там він керував майже всіма угрупованнями, які створювалися в умовах бойових дій. У 2017 році його призначили першим заступник командувача військ Оперативного командування «Захід», а за кілька років - командувачем Оперативного командування «Північ». Головнокомандувачем ЗСУ Валерій Залужний став 27 липня 2021 року і саме на цій посаді він зустрів повномасштабне вторгнення Росії 24 лютого 2022 року.

Успішні операції українських сил у той час призвели до того, що провідні світові видання назвали його ефективним військовим командувачем та представником нового покоління українських військових, які змогли відірватися від радянських стандартів. А американське видання Politico назвало Валерія Залужного «залізним генералом». Це висловлювання асоціюється з ним і по сьогодні.

З травня 2024 року Валерій Залужний є Надзвичайним і Повноважним Послом України у Великій Британії та Північній Ірландії. «Моя війна» — це його дебютна книжка, яка є першою частиною трилогії. Вона про життя та службу Валерія Залужного. Це розповідь про різні періоди від народження, навчання та військової служби аж до посади Головнокомандувача ЗСУ. В його планах видати ще дві книжки - «Наша війна» та «Їхня війна».